Воєнні дії, що продовжуються на території України вже четвертий місяць, не зупиняють шахраїв, котрі звикли наживатися на чужій біді чи необізнаності. Мало того, з’явилися нові форми обману. Фішингові схеми розраховані на людей, що опинилися в скрутному становищі або хочуть надати фінансову підтримку своїм землякам.
Поговоримо про схеми шахрайства, що з’явилися під час війни, та про стандартні махінації аферистів, на гачок яких продовжують «ловитися» довірливі українці.
«Воєнні» схеми шахраїв
Під час війни в Україні з’явилися щонайменше чотири способи «заробітку» на людському лиху та емоціях громадян:
- Збір коштів нібито на допомогу постраждалим. Під маскою волонтерів зловмисники підробляють сайти благодійних організацій та виманюють у населення гроші або отримують доступ до персональних даних.
- Поширення неправдивої інформації про грошові виплати від держави. Аферисти розсилають SMS про надання фінансової допомоги. Відкривши посилання, людина ризикує завантажити на свій гаджет вірус або розкрити шахраям дані банківської картки. Іноді в соцмережах можна зустріти рекламу, що працює подібним чином.
- Фальшиве оголошення про надання житла в оренду. Суть схеми проста: зловмисники вимагають передплату за послугу, а потім зникають, отримавши гроші.
- Розсилка інформації про продаж військової амуніції або талонів на пальне. Метод діє так само, як у попередньому випадку. Також можливий варіант із відправленням бракованої продукції.
- Фейкова допомога в евакуації з гарячих точок. Люди, що хочуть виїхати з небезпечної території, або їхні родичі заздалегідь переказують гроші на картку шахрая, після чого він зникає з усіх месенджерів і не відповідає на дзвінки.
Класичні схеми
Разом з новими хитрощами продовжують діяти старі методи. Один з найпопулярніших — дзвінки від «співробітників» банку або мобільного оператора, що просять надати конфіденційну інформацію. Якщо користувач не відчуває небезпеки та називає шахраєві номер картки, CVV-код та інші дані, гроші з його рахунків швидко переміщуються в кишеню зловмисника. Також, як і раніше, у соцмережах і месенджерах діють схеми продажу товарів з онлайн-магазинів, яких насправді не існує.
Як не стати жертвою аферистів
- Купуйте товари на маркетплейсах або в перевірених інтернет-магазинах, а у разі замовлення через месенджери або соцмережі — відмовляйтеся від передплати.
- Нікому не передавайте дані своєї банківської картки та не вводьте їх на сторонніх сайтах.
- Державні виплати необхідно відстежувати в сервісі Дія або звертатися до органів соцзахисту. Співробітники банків ніколи не надсилають повідомлень про можливість отримати допомогу за умови заповнення анкети. Якщо гроші надійшли, ви отримаєте лише повідомлення про їхнє нарахування, без будь-яких посилань.
- Не довіряйте всім оголошенням з проханнями про допомогу в соціальних мережах і месенджерах. Якщо ви не знаєте волонтера особисто, пошукайте інформацію про його діяльність.
- Не проходьте за невідомими посиланнями, а якщо вже потрапили на сайт, то зверніть увагу на його дизайн, логотип і наповнення. Шахраї часто створюють фейкові копії ресурсів відомих компаній, фондів і навіть банків. Зайдіть на офіційний сайт організації та перевірте, чи так само виглядає посилання, за яким вам пропонується перейти, та чи не є воно підозрілим. Також радимо ігнорувати скорочені посилання на кшталт bit.ly.
Якщо ви бажаєте захистити себе від інтернет-фішингу під час здійснення онлайн-платежів, користуйтеся послугами Portmone. Наша компанія пройшла міжнародний аудит безпеки за стандартом PCI DSS, а захищеність транзакцій підтверджена сертифікатом SRC.
Бажаєте надати фінансову підтримку українській армії, громадянам, що постраждали від війни, або знедоленим тваринам? У розділі сервісу «Допомога Україні» зібрані перевірені організації та фонди. Вам навіть не доведеться вводити розрахунковий рахунок одержувача — оплату можна здійснити кількома кліками. Водночас ви можете бути впевнені, що пожертвування дійдуть до адресата, й ті, кому потрібна допомога, обов’язково її отримають.
