Що таке е-гривня

Зі зростанням популярності віртуальних активів і технології блокчейн значного поширення у світі набула ідея створення цифрової валюти національних банків (Central Bank Digital Currency, CBDC). НБУ вже кілька років поспіль активно працює над впровадженням електронної гривні. На 2024 рік запланований другий етап тестування, в якому візьмуть участь усі охочі.

Що таке е-гривня, чим вона відрізняється від безготівкових коштів і криптовалюти та де має застосовуватися, з’ясуємо у статті. Також поговоримо про переваги та недоліки цифрової грошової одиниці та її вплив на економіку держави та бізнес.

Питання щодо створення електронної форми національної валюти Нацбанк почав вивчати ще у 2016 році. Після цього відбулися наступні зміни: 

• у 2018-му регулятор запустив пілотний проєкт з випуску цифрової гривні для роздрібної торгівлі на платформі blockchain. Учасники ініціативи проаналізували міжнародний досвід, дослідили правові аспекти та макроекономічний ефект, спроєктували оптимальну бізнес-модель. Для випробування технології була випущена лімітована кількість е-гривні, операції з якою тестувалися працівниками регулятора;
• у жовтні 2022 року НБУ зареєстрував в «Укрпатенті» торговельну марку «е-гривня» (e-hryvnia), через місяць презентував учасникам українського фінансового ринку концепцію CBDC, закликав їх до обговорення проєкту і висловлення власної експертної думки;
• наразі йде підготовка до другого експерименту з використанням віртуальної національної валюти. «Пілот» розпочнеться орієнтовно у другому півріччі поточного року і триватиме близько 6 місяців.

Основні функції цифрової гривні

Е-гривня — це цифрова версія національної валюти, що працює на базі технології блокчейн. Віртуальний актив, що емітується Нацбанком, виконує всі функції фіатної грошової одиниці, доповнює готівкову і безготівкову гривні та має аналогічну вартість. 

Попри те, що е-гривня ще не використовується в Україні, поняття цифрових грошей вже фігурує в нормативно-правових актах нашої держави, зокрема в Законі «Про платіжні послуги», що набув чинності у 2021 році. Отже, запуск цифрової валюти в обіг — це, найімовірніше, лише питання часу.

Цілями введення в обіг CBDC є:

• сприяння фінансовій стабільності та економічній безпеці країни;
• розвиток платіжної інфраструктури держави відповідно до глобальних тенденцій;
• підвищення ефективності монетарної політики України;
• доступне і зручне використання віртуальних активів громадянами, бізнесом, державними органами, банками та іншими фінансовими установами.

Державний регулятор фінансового ринку наразі розробляє такі варіанти використання цифрової валюти:

• роздрібні безготівкові платежі — P2P-перекази, розрахунки у сфері електронної комерції;

• транскордонні транзакції. Здебільшого це міжнародні перекази між фізичними особами. Застосування blockchain допоможе зробити їх швидшими, прозорішими та дешевшими, ніж зараз;

• обмінні та інші операції з цифровими активами. Розглядається, зокрема, використання е-гривні на криптовалютному ринку.

Варіант застосування віртуальної гривні як інструменту для здійснення соціальних виплат не надто зацікавив експертів фінансової галузі, що брали участь у проведених НБУ опитуваннях. Водночас багато хто з них підтримує ідею запровадження на базі е-гривні «програмованих» цільових коштів, що надаватимуться державою та можуть бути витрачені на конкретні цілі чи в певний проміжок часу. Через смартконтракти можна запрограмувати, наприклад, використання субсидії лише для оплати комунальних послуг. 

Передбачається, що введення електронної національної валюти стане важливим кроком у цифровізації економіки та сприятиме виходу платіжної інфраструктури на новий рівень.

Поки CBDC в нашій державі перебуває на стадії розроблення, високу популярність в Україні мають зручні та вигідні онлайн-платежі. Якщо вам потрібно переказати гроші з картки на картку, скористайтеся платформою Portmone. Для здійснення транзакції потрібно лише знати номер картки отримувача і вказати свої платіжні дані. Гроші на рахунок адресата зазвичай надходять за лічені хвилини.

Різниця між електронною та безготівковою гривнею

Е-гривня і безготівковий фіат є електронною формою однієї грошової одиниці. Водночас між ними існують певні відмінності:

• Віртуальні гроші представлені лише в цифровому вигляді, безготівкові — в електронному і фізичному (монети та купюри). 
• Безготівкова валюта зберігається на рахунку в комерційному банку. Обіг коштів забезпечується шляхом знімання готівки та здійснення міжбанківських операцій. CBDC — це абсолютно новий платіжний засіб, що не пов’язаний з традиційною банківською системою. Емітентом е-гривні виступає НБУ, що повністю контролює рух коштів. Як і будь-які транзакції з застосуванням технології блокчейн, обіг цифрової гривні не передбачає жодних посередників.

За своїми функціональними можливостями віртуальна гривня подібна на tether. 1 USDT дорівнює $1 (можливі незначні коливання), так само е-гривня торгуватиметься за курсом національної валюти. Втім, CBDC не можна вважати криптовалютою. Остання є децентралізованим активом, що не залежить від державних органів, банків і податківців.

Переваги та недоліки е-гривні

Перевагами цифрової валюти, що випускається центральним банком, є:

• швидкість і простота переказів. Перепонами під час здійснення транскордонних операцій за участю банків нині є складна система перевірок, обмежений час роботи фінустанов, застарілі технологічні платформи та довгі ланцюжки транзакцій. Використання технології blockchain дозволяє отримувати кошти майже одразу після їхнього відправлення;

• зниження операційних витрат. На вартість платежів зазвичай впливає політика банків, що надають послуги. Відсутність залежності від посередників дозволить суттєво зменшити комісію за перекази;

• високий рівень захисту. Криптографічне шифрування блокчейну робить мережу майже невразливою до підробок і маніпуляцій. Збереження записів про транзакції в розподілених реєстрах унеможливлює збій системи через хакерську атаку, помилки користувачів чи шахрайські дії;

• підтримка від держави. У банківській системі кошти проходять через агентів, платоспроможність яких не завжди гарантована. У банках можуть виникати проблеми з виплатою коштів, що зокрема пов’язані з відсутністю грошових депозитів чи економічною кризою. Фінансово-кредитний орган (у нашому випадку це НБУ) несе відповідальність за будь-який наявний чи потенційний ризик.

Водночас запровадження та освоєння нового платіжного інструменту може спричинити певні проблеми. Для виведення е-гривні на ринок Нацбанку та іншим учасникам проєкту потрібно розв’язати, зокрема, такі питання:

• внесення змін до законодавства. Робота з нормативною базою може тривати роками;

• зменшення ризику кіберзагроз;

• дотримання балансу між безпекою і свободою. З одного боку, е-гривня покликана зробити транзакції прозорими та запобігти корупції, з іншого — надмірний контроль з боку регулятора може стати проблемою для конфіденційності платіжної інформації.

Отже, втілення концепції в життя потребує тривалої кропіткої роботи та врахування широкого кола аспектів. Водночас експерти впевнені, що цифрова версія національної валюти не витіснить готівку та безготівкові розрахунки, що здійснюються зокрема з використанням банківських карток.

До речі, якщо вам потрібно швидко оформити кредитну картку, ви можете підібрати найвигідніший варіант на Portmone. На сайті міститься перелік актуальних пропозицій від українських банків з детальними умовами кредитування. Для отримання картки з потрібною сумою ліміту потрібно звернутися до найближчого банківського відділення або оформити послугу на офіційному вебресурсі фінансової установи.

Вплив цифрової гривні на економіку та бізнес в Україні

Що е-гривня може запропонувати бізнесу і державі? Про значення електронних грошей для економіки говорити ще зарано, адже новий інструмент ще навіть не протестований в реальних умовах. Втім, низка фахівців у сфері фінансів і цифрових технологій вже мають певні очікування щодо обігу віртуальної валюти. На їхню думку, е-гривня здатна:

• сприяти прозорості платежів, підвищити ефективність боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Йдеться, зокрема, про відстеження валютних операцій, доходів і витрат чиновників, організації державних закупівель;

• спростити податкову систему країни. Оподаткування в режимі реального часу, автоматизований аудит та інтеграція з приватними й державними реєстрами мають суттєво полегшити роботу бухгалтерії підприємств і організацій;

• оптимізувати бізнес-процеси. Таку можливість має надати автоматизація не тільки в оподаткуванні, а й в нарахуванні заробітної плати. Неабияке значення для успішного ведення комерційної діяльності має доступність здійснення миттєвих платежів. Сьогодні найпопулярнішим способом розрахунків між юридичними особами, а також між фізособою та компанією поки що залишаються перекази за номером IBAN. Оплатити рахунок за банківськими реквізитами можна у відділенні, на сайті чи в мобільному застосунку фінустанови, через термінал, а також за допомогою Portmone;

• залучати іноземні інвестиції. Це особливо важливо для підтримки економіки у період війни та післявоєнного відновлення.

Переваги електронної гривні для фізичних осіб

Український нацбанк розглядає е-гривню як додаткову форму державної валюти. Як будь-які електронні гроші, віртуальна гривня зможе застосовуватися для розрахунків за товари та послуги, а також для здійснення переказів. За своїми функціями е-гаманець для цифрової валюти майже не відрізнятиметься від звичних мобільних застосунків, технологій Google Pay та Apple Pay. Отже, люди, що користувалися сучасними фінансовими інструментами, не відчують особливих змін. Вони так само зможуть ініціювати та отримувати платежі, перевіряти баланс, а крім того — інвестувати накопичення в емітовані державою цінні папери.

Важлива перевага CBDC для фізичних осіб — відсутність необхідності у збиранні документів для підтвердження джерела доходів у разі укладення угод на великі суми. Щоправда, для отримання такої можливості НБУ та іншим активним учасникам проєкту доведеться докласти зусиль до правильної імплементації цифрової гривні. Нагадаємо, що гранична сума транзакцій, що потребують доведення законності походження коштів, наразі становить 400 000 грн.

Крім того, можна припустити, що завдяки прозорості та захищеності грошових операцій обіг е-гривень слугуватиме вагомим аргументом для захисту сторони в судовій справі.

Які ще країни впроваджують цифрові валюти

Станом на лютий 2024 року CBDC офіційно запроваджена лише в чотирьох юрисдикціях:

• Нігерії (e-Naira);
• Зімбабве (ZiG);
• Ямайка (Jam-Dex);
• Багамські острови («пісочний долар»).

Пілотні проєкти запрацювали, зокрема, в Китаї, Франції, Саудівській Аравії, Казахстані та Індії. За даними платформи CBDC Tracker, Україна перебуває на стадії розгляду відповідної концепції разом з Канадою, США, Японією, Швецією, Норвегією та деякими іншими державами.

Коли українці зможуть повноцінно користуватися е-гривнею — поки невідомо. Наразі очікуємо запуску другого «пілоту», в рамках якого громадяни зможуть обміняти на цифрову валюту власні готівкові та безготівкові кошти. Метою експерименту має стати оцінка попиту на віртуальні активи серед населення і доцільність впровадження CBDC у нашій державі. Крім того, заплановані тестування цифрових розрахунків у режимі офлайн, а також робота над втіленням технічної можливості програмування е-валюти.
Про подальший розвиток проєкту, а також про інші події у світі фінансів ви можете дізнатися з блогу на Portmone. Стежте за нашими новинами та залишайтеся з нами.